«З любов’ю і піснями до рідного краю»

Під такою назвою відбувся нещодавно творчий вечір української Мадонни Людмили Касьяненко у рідному місті Кобеляки, на Полтавщині, в Україні. Щиро і тепло вітали жителі міста свою землячку, автора і виконавицю пісень, лауреата українського фонду культури та всеукраїнських і міжнародних фестивалів-конкурсів романсу Людмилу Касьяненко, на сцені районного центру культури та дозвілля, зал якого був вщерть заповнений глядачами. — Ваш край надзвичайно багатий на талановитих людей, — зазначила ведуча заходу Ганна Радько, доцент, кандидат філологічних наук Полтавського педуніверситету ім. В.Г. Короленка, — серед них і Людмила Касьяненко, яка понесла авторитет нашої пісні так далеко, аж до Америки, де її, нашу землячку, називають мадонною української пісні. І сьогодні вона дарує вам свою любов і співає для вас. — Я щаслива бути зараз з вами, — зізналася, вийшовши до глядачів Людмила Касьяненко, у відповідь отримуючи квіти, посмішки, аплодисменти. — Коли я співаю далеко, я завжди бачу вас. І перша пісня співачки була про Україну, про рідну землю, по якій хочеться пройтися босоніж, зарядившись силою та енергією. Завдячуючи ведучій, усі в залі пригадали, що творчий шлях Людмили Касьяненко розпочався ще в шкільні роки тут, у Кобеляках. Зрілою співаючою вона стала на початку 2000-х, співпрацюючи з композитором з Полтави Русланом Білишком, який писав музику на її вірші. Дізналися, що в місті Далласі штату Техас співачка розширює тематичний репертуар, виконуючи пісні італійською, французькою, єврейською, циганською мовами. Іншомовні композиції звучали того вечора і для кобелячан. — Усе в житті невипадково. І талант Людмили Касьяненко з’явився не з нічого. Усі пам’ятають її тата — талановитого скрипаля Олександра Олексійовича, її маму Марію Харитонівну, яка напрочуд гарно співала. Родина для Людмили важить багато. Для творчої людини це важко. Потрібно робити вибір і рубіж цей можна перейти лише з втратами. Її сім’я: син Валерій, донька Маша, брат Володимир – це її опора, її щастя, — говорила Ганна Радько. А Людмила Касьяненко продовжувала теплим тембром свого голосу завербовувати до себе слухачів, виконуючи власні пісні, присвячені батькам, дітям; твори наших земляків і відомих українських та російських авторів. На творчий вечір до Людмили Касьяненко завітали гості – друзі співачки, місцеві виконавці: Андрій Федоренко, Сергій Галушко, Андрій Уткін, Віктор Ліщина. Своїми піснями вони подарували глядачам душевний злет, за що ті аплодували щиро і вдячно. — Згадую той час, коли в маленькій кімнаті гуртожитку Полтавського педуніверситету починав свій шлях дует Руслана і Людмили, — зійшов на сцену привітати співачку Руслан Білишко. – Бажаю, Людо, щоб іскра твого таланту ще довго сяяла і дарувала світло своїм шанувальникам. Від імені усіх, хто прийшов на концерт, сказав слова подяки Людмилі Касьяненко і подарував квіти голова райдержадміністрації Анатолій Таранушич. — Спасибі за те, що в далекій Америці ти прославляєш наш край. Завдяки тобі дізнаються про нашу Україну, наших людей, нашу пісню. Не змінилася Людмила Касьяненко, яка була, така і залишилася: щира, добра, проста, красива, наповнена творчою енергією. Хай щастить тобі скрізь і в усьому. Приймала квіти і привітання співачка і від Василя Гордійка, а в його особі — від усіх членів «Ротарі-клубу» міста Кобеляки. Концерт закінчився, але залишилися в серці добрі враження, які стануть приємними спогадами, бо того вечора усі, хто був у залі, отримали свою порцію любові і радості від талановитої землячки – Людмили Касьяненко. Подпись под фото: Українська Мадонна Людмила Касьяненко Юлія Гамаль Фото Сергія Тараненка